Повалити, лю́, лиш, гл.

1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128.

2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 207.