Побіліти, лію, єш, гл.

1) Побѣлить. Побілила около.

2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. Побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 203.