Побігти, біжу, жи́ш, гл.

1) Побѣжать. Ой побігла дівчинонька до ворожки просто. Н. п.

2) Поѣхать. Наум зараз шатнувсь, наняв збіржаника і побігли що є духу з цілюрником додому. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 203.