Побрязкувати, кую, єш, сов. в. побрязкати, каю, єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи. Мет.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 206.