Побешпетити, чу, тиш, гл. Загадить. Воно ж оті мухи раз-у-раз до падла літають та й нівечять усе. Бач, як бриль побешпетили. Лубен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 201.