Площик, ка, м.

1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97.

2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 197.