Плавок, вка, м.

1) Ум. отъ плав.

2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає… Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає. Мет. 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 190.