Пихкати, каю, єш, гл.

1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89.

2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 155.