Пиття, тя́, с.

1) Питье.

2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл.

3) Напитокъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 155.