Письменник, ка, м.

1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. К. (О. 1861. VI. 28).

2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися. Єв. Мт. II. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 154.