Пискля, ля́ти, с.

1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк.

2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у.

3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. Писклятко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 153.