Перчити, чу, чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.

Перчити, чу, чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи… перчать кози, від чого ті стають кітні. Шух. І. 211.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 147.