Переїдати, да́ю, єш, сов. в. переїсти, їм, їси́, гл. Переѣдать, переѣсть, все поѣсть. Поведи свою дочку, де хоч, там її й дінь, щоб вона у нас хліба не переїдала. Рудч. Ск. II. 66. Усього хліба не переїси. Ном. № 12040. Десь же я в тебе, мати, хліб-сіль переїла. Чуб. V. 538.

2) Переѣдать, переѣсть (о ржавчинѣ и пр.). Щирозлотий поясочок іржа переїсть. Мет. 140.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 119.