Перещеплювати, люю, єш, сов. в. перещепити, плю́, пиш, гл.

1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки.

2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 145.