Перечіплювати, люю, єш, сов. в. перечепити, плю, пиш, гл.

1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав.

2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 144.