Перечка, ки, ж.

1) Перекладина, жердь. Перечка у стільці. 2)? Бо кедь ’ня забіють, вержуть ’ня до решту, будуть до ’ня ходить хлопці на перечку. Гол. III. 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 144.