Перетоплювати, люю, єш, сов. в. перетопити, плю́, пиш, гл.

1) О воскѣ, салѣ и т. п. Перетапливать, перетопить.

2) Переплавлять, переплавить.

3) Только сов. в. Вытопить, окончить топить (печь). Уже люде перетопили, уже й поснідали. О. 1862. VI. 33.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 141.