Пересуд, ду, м.

1) Вторичный судъ.

2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати. АД. І. 136.

3) мн. Пересуды, сплетни.

4) Предразсудокъ. К. МБ. XI. 143. Ми пересуди давнішні занедбали. К. МБ. III. 256. Ум. Пересудок. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам’ю кладе. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 139.