Переступати, па́ю, єш, сов. в. переступи́ти, плю́, пиш, гл.

1) Переступать, переступить. Чуже, переступи, та не займай. Ном.

2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги.

3) Преступать, преступить, нарушать, нарушить (законъ), дѣлать преступленіе. Через закон переступлю, а зроблю по своєму. Кв. Як ти грішиш, що в тім за нужда Богу і що йому, як ти переступаєш? К. Іов. 77. І що я йому зробила таке, чим перед ним переступила? Мир. Пов. І. 164.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 139.