Перестрелювати, люю, єш, сов. в. перестре́лити, лю, лиш, гл.

1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу.

2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив. Чуб. V. 1078.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 139.