Перестоювати, юю, єш, сов. в. перестояти, тою, їш, гл.

1) Простаивать, простоять, постоять. Перестояли ми три дні и Кумицях. МВ. І. 63. Вода ся повинна перестояти де небудь у захистному місці до вечора, щоб бува хто не напився. Грин. II. 321.

2) Слишкомъ долго простаивать, простоять, перестояться. Борщ перестояв і згуск.

3) Пережидать, переждать стоя. Перестояли дощ під повіткою. Сховай мене, мій таточку, у коморю, — може я сі гостоньки перестою. Мил. 154.

4) Простаивать, простоять дольше. Скрипливе дерево і добре перестоїть. Ном. № 8156.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 138.