I. Переривати, ва́ю, єш, сов. в. перервати, рву, рвеш.

1) Перерывать, перервать.

2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Чуб. V. 376. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині. К. Псал. 231.

II. Переривати, ва́ю, єш, сов. в. перерити, рию, єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають. К. Іов. 64.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 135.