Переплигувати, гую, єш, сов. в. переплигну́ти, ну́, не́ш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Пішли до куріня, переплигуючи через густе огудіння. Левиц. Пов. 228.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 132.