Переплакати, чу, чеш, гл.

1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла.

2) Проплакать. Чи знаєш ти, що я переплакала? МВ. (О. 1862. І. 87).

3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Левиц. І. 39. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. Н. п. (Г. Барв. 290).

4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. Шевч. 380.

5) — ноги. Превзойти плачемъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 132.