Перепел, ла, м.

1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111.

2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. Перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 129.