Перемішка, ки, ж.

1) Смѣшеніе. Левиц. І.

2) Помѣха. Зміев. у. Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде.

3) То, что вмѣшивается, впутывается во что, среди чего. Галушка та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12329.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 127.