Перемітувати, тую, єш, сов. в. переметати, мечу, чеш, гл.

1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44.

2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того… патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191.

3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 127.