Переливати, ва́ю, єш, сов. в. перелити, ллю́, ллє́ш, гл.

1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає. Ном. № 13057.

2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край.

3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Грин. II. 200. Слава, кров’ю перелита по світу літає. Щог. Сл. 9. — доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю. Левиц. Пов. 173.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 124.