Перекривляти, ля́ю, єш, сов. в. перекриви́ти, влю́, виш, гл.

1) Искривлять, искривить, исказить. Як подивишся у його (дзеркальце), то й себе не пізнаєш, так тобі перекривить обличча. МВ. І. 25.

2) Передразнивать, передразнить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 122.