Перекладати, да́ю, єш, сов. в. перекласти, кладу, де́ш, гл.

1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209.

2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое.

3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.

4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала. О. 1862. VI. 86.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 121.