I. Перекидати, да́ю, єш, сов. в. перекидати, даю, єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати. Черниг.

II. Перекидати, да́ю, єш, сов. в. перекинути, ну, неш, гл.

1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ном. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Чуб. V. 549. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. Чуб. II. 54.

2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула.

3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. Мир. ХРВ. 167.

4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп’ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. О. 1862. IX. 106.

5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину. О. 1862. І. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 120.