Передок, дка, м.

1) Ум. отъ перед.

2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250.

3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 117.