Передержувати, жую, єш, сов. в. передержати, жу, жи́ш, гл.

1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов’яжемо. Шевч. 289.

2) Держать, продержать извѣстное время.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 116.