Перед пред.

1) Передъ, предъ. Перед Богом присягаюсь, що инших не знаю. Чуб. V. 384.

2) Передъ, до, ранѣе. Будеш ти хміль уживати, будеш ти перед мене старого по долині Черкені козацьку голову покладати. Макс.

3) Къ. Перед Филоненка язика примчав. Макс. Швиденько зібралась Пекла, узяла паляничку, звичайно як перед голову йти. Кв. Якось перед якуюсь гору прийшли. Котл. Ен. Бог покликав перед себе чорта. Г. Барв. 190.

4) Перед ча́сом. Преждевременно.

Перед, ду, м.

1) Передъ, передняя часть, сторона. Не повертайся до їх передом, щоб не пізнали. Рудч. Ск. II. 122. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою. Ном. № 4250, стр. 286. на пе́реді. Прежде всего. Так і нехай ваша річ напереді. Г. Барв. 36.

2) Передъ (сапога). Ой цок чобіток, а в переду дірка. Грин. III. 344.

3) мн. Переда. Полы полушубка. Вас. 155.

4) Первенство, предпочтете, преимущество. Давати перед.

5) Перед вести, водити. Предводительствовать, идти впереди; командовать. Тим я тебе, моя доню, рано не будила, що твій милий веде перед, щоб ти не тужила. Мет. 20. Ум. Передок, передочок. Ой то ж не хмара, то ж орда где, а Коваленко та передок веде. АД. I. 79. А в Київі на риночку дівочок таночок, молодая Бондарівна веде передочок. Грин. III. 613.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 115.