Перегін, го́ну, м.

1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину… Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139.

2) Парина, наново вспаханная.

3) Перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56.

4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 113.