Перегризати, за́ю, єш, сов. в. перегри́зти, зу́, зе́ш, гл. Перегрызать, перегрызть. Добрі зуби і камінь перегризуть. Ном. № 7155.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 115.