Переголювати, люю, єш, сов. в. переголи́ти, лю́, лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч.

2) Наново брить, побрить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 114.