Перегачувати, чую, єш, сов. в. перегати́ти, чу́, тиш, гл.

1) Дѣлать, сдѣлать запруду.

2) Запруживать, запрудить наново.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 113.