Переволочувати, чую, єш, сов. в. переволочи́ти, чу́, чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть… А жито од цього вже не буде таке. Грин. І. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 113.