I. Переводити, джу, диш, сов. в. перевести, веду́, де́ш, гл.

1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу. Кв.

2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена. КС. 1883. II. 388.

3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Рудч. Ск. І. 92. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш. Рудч. Ск. II. 107.

3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме. Ном. № 1223.

II. Переводити, джу́, диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. І. 81.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 112.