Перевертати, та́ю, єш, сов. в. переверну́ти, ну́, неш, гл.

1) Переворачивать, переворотить, перевернуть. Той чмелик перевернув крильця, скинув їх, вони попадали, а він полетів. Рудч. Ск. І. 119.

2) Переворачивать, перевернуть, опрокидывать, опрокинуть. Рибку ловив — човен перевернув, шевчиха зосталася, шевчик утонув. Чуб. V. 820.

3) Превращать, превратить. Ціле весілля перевернено ніби у вовкулаки. КС. 1883. XII. 700.

4) Превращать, превратить (именов. числа). К. Гр. 117.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 111.