Перебігати, гаю, єш, гл. О собакахъ, волкахъ: закончить періодъ течки. Сука вже перебігала.

Перебігати, га́ю, єш, сов. в. перебігти, біжу, жи́ш, гл.

1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Ном. № 648. Дівчата з відрами бігли… перебігаючи Дашковичеві дорогу. Левиц. Пов. 102. Июли це перебіга йому дорогу чорт. Рудч. Ск. II. 21.

2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. Мнж. 92. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці. Шевч. 259.

3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги. Мет. 184.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 108.