Пекельник, ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X. Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть… Рудч. Ск. І. 95.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 105.