Певний, а, е.

1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина.

2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46.

3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369.

4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 105.