Пацюк, ка, м.

1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7.

2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. І. 148.

3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 103.