Про УКРЛІТ.ORG

патолоч

Патолоч, чі, ж.

1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц.

2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у.

3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 102.

вгору