Пасічник, пасішник, ка, м.

1) Пчеловодъ.

2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 99.