Пасока, ки, ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). пасокою вмитися. Облиться кровью.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 100.