Парост, та, м.

1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154.

2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. Ум. Паросток, паросточок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 97.