Панібрат, та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Ном. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. Греб. 386. Бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 92.